З гармонікою по життю: почесний громадянин міста Мерефа відзначив 101-річчя

Такою незламною течією є почесний громадянин Мерефи, який нещодавно відсвяткував своє 101-річчя. Його роки, мов гігантські томи з минулого століття, розповідають про випробування та перемоги нації, накопичені за вкрай великий проміжок часу. Пропоную зазирнути у кінострічку буття Івана Івановича Сендецького. 

Народився він 22 вересня 1923 року у селянській родині на Харківщині. Колискою дитинства була мальовнича Закутнівка. Там Іван Іванович закінчив семирічну школу та пішов працювати до колгоспу. 

У воєнні часи юнак приєднався до лав радянської армії. Він обійняв посаду водія гвардійського міномету. Вже з 20 травня 1942 року почав брати активну участь у різноманітних операціях. 

Поблизу Берліна Іван Іванович разом з іншими військовими звільнив табір із полоненими. Серед десятків змучених, але вже таких радісних облич, він побачив вчительку сільської школи, в котрій навчався. Стримати сліз було неможливо.

Військові вирішили підтримати визволених людей та передали їм усі свої харчі, згадує Іван Іванович. Вчителька із Закутнівки отримала персональне завдання від Сендецького. Він попрохав її передати листа та свого чорного трофейного костюма батькові. 

Опісля цього випадку рота Івана Івановича відправилася до столиці Німеччини. Капітуляцію Гітлера він святкував у Берліні. У післявоєнний період Сендецький повернувся додому. Спочатку працював у рідному колгоспі. 

Згодом полем зростання Івана Івановича став Мереф'янський скляний завод. І саме там він трудився аж до виходу на пенсію. Важко усвідомити зі скількома жителями міста переплелася доля Сендецького за цей величезний проміжок часу…

Іван Іванович як в молоді роки, так і зараз має хист до музики. Свою творчу натуру він проявляє у грі на гармоні. Утім є ще один факт, котрий вартий уваги. Сендецький займається винятковим видом мистецтва: інкрустацією музичних інструментів. 

Його гармоніка - це візитівка творчого доробку. Зморщені руки Івана Івановича, що пережили десятиліття, все ще зберігають ювелірну точність і мистецьку чуттєвість. Кожен інструмент, прикрашений майстром Сендецьким, набуває особливої ​​душевної мелодії, яка через різнобарвне каміння, скло або метал транслює красу всім навколо. 

Не можна не згадати про історію кохання Івана Сендецького. Після повернення з фронту чоловік зустрів вродливу вчительку молодших класів - чорнокосу Раю. 

Опісля одруження у молодят народився син. До речі, хлопчик Сендецьких продовжив справу бабусі: став вчителювати. У шлюбі з коханою Іван Іванович прожив близько 60 років.

Сьогодні ветеран продовжує запалювати всіх навколо своїм позитивом. Традиційно довгожителя вітає вся громада. У 2020 році Іван Іванович був нагороджений відзнакою "Почесний громадянин міста Мерефа". Його знають та поважають сотні мешканців громади. 

Життя Івана Сендецького - старовинний інструмент, інкрустований незліченними різнобарвними моментами, кожен з яких відіграє важливу роль у становленні цього почесного громадянина Мерефи.