Як насіння з Харкова потрапило до арктичного «Сховища судного дня»
Лайф | | 278 | Автор: Олена Зеленіна

Фото: Міністерство аграрної політики та продовольства. Колаж Олени Зеленіної.
Україна здійснила важливий крок для захисту свого продовольчого майбутнього. Днями до Глобального насіннєвого сховища (Свальбард), розташованого на норвезькому архіпелазі Шпіцберген, офіційно доставили 773 зразки насіння 10 вітчизняних сільськогосподарських культур.
Це перша передача українського генетичного матеріалу до арктичного сховища від початку повномасштабного вторгнення та друга в історії (перша відбулася у 2012 році). Хоча влітку планувалося передати близько тисячі зразків, до підземних тунелів вічної мерзлоти вже надійно помістили дублетну колекцію зернових, сидеральних (для природного збагачення ґрунту) та кормових культур.
Золотий фонд української селекції:
що саме відправили до Арктики?
До Арктичного сховища надійшли не просто базові культури, а найкращі здобутки вітчизняних науковців, адаптовані до складних кліматичних умов та наділені унікальними «генами стійкості» до посух, шкідників і температурних стрибків.
Зернові та зернобобові: відомі сорти озимої та ярої пшениці («Харківська», «Здобна»), стійкі до морозів та вилягання форми тритикале (гібрид пшениці та жита, зокрема сорт-дворучка «Олександра»), а також ячмінь, гречка, просо та горох.
Кормові та технічні рослини: білий люпин, вика посівна, гірчиця сарептська, люцерна серпоподібна та конюшина лучна.
Ланцюжок безпеки:
від харківських обстрілів до Арктики
Шлях українського насіння до Шпіцбергена — це історія порятунку наукового надбання в умовах війни.
Трагедія в Харкові та вивезення колекції. Головним координаційним і науковим центром генофонду є Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН України у Харкові.
У травні 2022 року внаслідок російських обстрілів інфраструктура інституту зазнала значних руйнувань, були пошкоджені корпуси та знищені робочі колекції на полях. Унікальний довгостроковий банк насіння (понад 150 тисяч зразків, один із 10 найбільших у світі) уцілів у сховищах. Щоб уберегти його від знищення, науковці провели секретну евакуацію понад 51 тисячі зразків на захід України.
Створення Дублетного центру. У листопаді 2025 року за фінансової підтримки Європейського Союзу, ФАО ООН, фонду Novo Nordisk та Crop Trust на заході України відкрили Дублетний центр генетичних ресурсів рослин. Оснащений власною сонячною електростанцією на 100 кВт та сучасними морозильними камерами (-18°C...-20°C), він став тиловим сейфом країни. Разом із Інститутом ім. Юр'єва та Устимівською дослідною станцією (Полтавщина) він утворює єдину національну мережу.
Міжнародний рівень захисту. Підготовка насіння в Дублетному центрі за суворими міжнародними стандартами стала «трампліном» для відправки матеріалу на Шпіцберген. Доставка стала можливою завдяки тому, що у серпні 2026 року Україна офіційно приєдналася до Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства, що також відкрило науковцям доступ до Глобальної інформаційної системи (GLIS).
Завдяки цьому резервуванню за кордоном у повній безпеці перебуває вже близько 10% усього національного насіннєвого фонду України.
Як працює Сховище «Судного дня»?
Глобальне сховище на Свальбарді функціонує за принципом банківського сейфа.
Воно розташоване у скелі на висоті 130 метрів над рівнем моря в зоні вічної мерзлоти, що захищає його від затоплень і підтримує природний мороз (-3°C...-4°C) навіть у разі знеструмлення. Завдяки додатковому охолодженню до -18°C насіння в герметичних фольгованих пакетах може зберігатися століттями.
Принцип «Чорної скриньки». Власником насіння залишається виключно країна-депозитарій. Лише Україна має право відкривати свої контейнери або вилучати зразки назад.
Ефективність цієї системи доведена на практиці: у 2015 році вчені з ICARDA забрали свої зразки після руйнування генбанку в Алеппо (Сирія), відновили колекції в Марокко та Лівані й у 2017 році повернули нові дублікати в Арктику.
Подвиг харківських науковців
Попри постійні обстріли та збитки на десятки мільйонів гривень, колектив Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва у Харкові не припиняє роботу:
Науковці латають пошкоджені лабораторії та виходять на дослідні поля, щоб підтримувати життєздатність насіння.
Постійно оновлюють Державний реєстр сортів (щороку передають нові розробки пшениці та ячменю).
Забезпечують аграріїв елітним насінням через свій Каталог продукції.
Розвивають науку: у вересні 2026 року провели Третю міжнародну конференцію "Plant Stress and Adaption", залучають молодь до аспірантури та оголошують конкурси на наукові посади.
Український генофонд зберігатиметься під захистом вічної мерзлоти, гарантуючи продовольчу безпеку майбутніх поколінь. Проєкт реалізовано за фінансової підтримки ЄС, у співпраці з ФАО ООН, Crop Trust та NordGen.
Читайте також:
Мережа місцевих медіа «Громада Груп» працює завдяки вашій довірі.
Підтримайте незалежну регіональну журналістику донатом.

Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз