Переїзд Борткевича до Мерефи
Народився Едуард-Маврікій Борткевич в 1840 році в Мінській губернії в сім’ї знатного дворянина Людвига Борткевича. Про дитинство та юність чоловіка нічого не відомо. Одружився він з Софією Ушинською, яка народила йому четверо дітей, - троє синів (Володимира, Євгенія, Сергія) та одну доньку (Віру).
Особистість Едуарда Борткевича по правді можна вважати легендарною завдяки активній громадській діяльності. Він до останнього відвідував Дворянські зібрання та намагався розвивати місто.
23 травня 1883 року Едуард разом з родиною переїжджає до Мерефи та зачисляється до Харківського дворянства. В середині XIX століття Борткевич викупив Винокуренний завод (сьогодні Артемівський спиртовий завод) на околиці Мерефи.
Будівництво Скляного заводу та розвиток підприємств в Мерефі
У 1896 році в селищі Артемівка будує завод з виробництва скла, оскільки вироблене спиртне потрібно було у щось розливати.
На заводі випускався широкий асортимент продукції виробництва скла: зі скляних кручених ниток виготовлялися стрічки та тканини; з жаростійкого скла виробляли великий асортимент посуду; скловата; скляна тара для харчової, лікеро-горілчаної та безалкогольної промисловості.
Підприємство було досить потужним за мірками того часу. Наприкінці XIX століття на заводі працювало 275 чоловік.
Останні роки життя Едуарда Борткевича
Ще у 1881 році Борткевич придбав у Харкові будинок статського радника Фрідріха Альбрехта на перехресті вулиць Сумської та Скрипника. Там він і проживав останні роки. За легендами у місті Едуарда Борткевича називали «хазяїном» за його обізнаність в сільському господарстві та промисловості.
На початку XX століття засновник "скляної імперії" помер, а у 1911 році його старший син Володимир Борткевич продав завод одній бельгійській компанії.
Читайте також: Історія Мерефи від неоліту до сьогодення
