Деколонізація Мерефи набирає обертів. Нещодавно вулицю імені російського поета Пушкіна було перейменовано на честь Федора Павловича Бульбенка.
Відтепер одна з вулиць міста Харківської області буде возвеличувати ім’я хорунжого Армії УНР, організатора "Вільного козацтва" у селі Романкове, видатного просвітянина та історика церкви. Але в Мерефі не так багато мешканців ознайомлені з таким прізвищем. Взагалі цей громадський діяч народився на території села Романкове (сьогодні Дніпропетровська обл.). Уже там він встиг побувати організатором "Вільного козацтва" та "Просвіти". Бульбенко мав економічну освіту. Він здобув її у місті Харкові. Пізніше Федір Павлович мав відношення і до Мерефи. Там він працював бухгалтером у Мереф’янському санаторії й одночасно за сумісництвом у яслах. Але радянська репресивна машина не дала йому спокійно жити.
У Фейсбуці краєзнавець Владислав Слобожанський розповів про тернистий шлях Федора Павловича: «У НКВС, не дивлячись на те, що Федір Павлович був "лояльним петлюрівцем" (лояльним через примус), не хотіли пробачати йому "гріхів юності". 31 травня 1938 року Бульбенка заарештували. Його звинувачували в збройному повстанні з метою відділення від СРСР союзної республіки, організації діяльності для скоєння контрреволюційних злочинів, участь у контрреволюційній націоналістичній організації. 27 червня 1939 року Федора Павловича випустили за відсутності доказів. У 20-х роках його неодноразово затримувала радянська репресивна машина. Більшовики не давали "колишнім" ворогам і краплі вільного подиху».
Під час Другої світової війни він переїхав до Києва, а потім - до Львова. У той складний час йому вдалося навіть врятувати деякі цінні папери Лесі Українки, зразки вишиванок із різних місцевостей, тринадцять пакунків кліше, зроблених з історичних пам’яток Києва. Вищезгадані складові української культури громадський діяч передав Львівському товариству мистецтва.
У 1950 році українцю довелося емігрувати до США. Там Федір Павлович став одним із засновників Української вільної академії наук. У США він активно вивчав історію Української автокефальної православної церкви, став автором багатьох статей на релігійно-церковні теми.
На 85-ому році життя цього просвітянина обірвалося, але пам’ять про нього не згасла і нині. Роман Коваль, Президент історичного клубу "Холодний яр", писав листа міському голові Мерефи з пропозицією увічнити в назві вулиці Федора Бульбенка. Зусиль для розкриття життєвого шляху цього громадського діяча доклав і краєзнавець Владислав Слобожанський.
Ще декілька актуальних новин на зараз